К содержанию

Потрібність в житті людини. Частина 3.

Розважаючи над цією темою важливо усвідомити, що в житті потрібність та непотрібність людини дуже часто переплітаються між собою, приймаючи різні форми.

Потрібність і використання людини часто ідуть поряд. Чиновник згідно зі статусом вирішує питання, які потрібні і цікаві тим, хто до нього звертається. Повія може бути потрібна багатьом, натомість як людина чи як мама не потрібна нікому.

Непотрібність і використання часто також ідуть поряд. Вбивця  потрібний замовнику, а суспільству він не потрібний. Одинока бабуся може бути нікому не потрібною, але комусь потрібне її майно. Її використовують з особистої вигоди і прислуговують їй, щоб вона не віддала спадок державі.

Людина може бути потрібною як фахівець, але в тій великій потрібності одночасно може бути глибоко нещасною, тому що часто вона не потрібна як особа чи особистість. Її завжди використовують як фахівця.

Ще одна сторона потрібності: можна бути суспільно потрібними, але зовсім не потрібними індивідуально, в своїй сім’ї. Наприклад, науковий працівник, який потрібний студентам і науковій спільноті, їде у відрядження на декілька днів. Мати оголошує цю новину дітям. Реакція дітей, хлопців 12-ти, 13-ти і 15-ти років, – неймовірна радість: нарешті тата декілька днів не буде вдома.

Особа може стати непотрібною, коли не прогинається і не хоче прислуговувати певним особам структури, в якій працює. Сьогодні слова Чацького з комедії А. С. Грибоєдова «Горе от ума» (1824)  не втратили своєї актуальності: «Служить бы рад, прислуживаться тошно». Часто така людина стає ізгоєм. Як правило, вона – особистість і часто стає успішною в житті. Тоді очі тих, хто цю людину гнав, із заздрістю прикуті до неї.

Непотрібність людини спричиняє великі зловживання нею зі сторони людей, для яких людські цінності не мають значення. Для таких людей мають значення антицінності. І тому виникають такі явища, як, наприклад, торгівля людьми.

Кажуть, це життя. Але це життя має свої об’єктивні закони. І чим швидше людина усвідомить їх для себе, побачить різноманітні сторони і наслідки вчинків, тим більше має шансів прожити життя гідно і достойно.

Найгірше – це коли людина сама собі не потрібна. Практично це кінцева точка процесу її падіння. Тому окрім факторів виховання і оточення, в якому зростає і формується дитина, важливо усвідомити деякі факти, які впливають на непотрібність людини в зрілому віці. Ці фактори зумовлені неправильними переконаннями і поглядами на життя. Ось деякі з них.

Егоцентризм, який виражається в постійному прагненні людини до власного задоволення. Коли не досягається бажане, людина входить у конфлікт з оточенням, найчастіше з близькими людьми. Це, безперечно, призводить до відчуженості.

Наступна причина міститься в словах. Слово по праву можна вважати найпотужнішою зброєю на землі. Через слово починаються війни, словом можна довести людину до самогубства і тим самим словом людину можна піднести до такого ступеня гідності, що вона буде здатна на великі і шляхетні вчинки. Слова будують, руйнують або вбивають. Тому використання слів у житті людини має непересічне значення, зокрема слова впливають на потрібність.  Критика, приниження, осуд, неправда тощо несуть величезну загрозу стосункам між людьми. І часто, не будучи до кінця свідомою, наскільки це серйозно, людина розповсюджує чутки про інших. Часто такі розмови перетворюються на брехню й обмову. Так народжуються плітки, що є чутками про когось або про що-небудь, які базуються на неточній або наперед помилковій інформації. Сучасна Україна, на жаль, живе в епоху публічних і не публічних обмов. Люди постійно чують висловлювання (правдиві чи не правдиві), які принижують одних людей в очах інших. Безумовно, це призводить до відчуженості і непотрібності багатьох. І в цих обставинах в суспільстві шириться переконання, що якщо одні поводилися краще, то другим жилося б краще. Причому вже важко розрізнити, хто одні, а хто – другі. Відбувається маніпуляція, від якої всі програють. Плітки чи обмови приносять шкоду всім учасникам цього дійства: тому, хто говорить, тим, хто слухає, і тому, про кого йде мова. А вихід простий – необхідно припинити самому так поводитися, припинити брати участь у таких розмовах і у міру можливості не давати іншим їх починати. Це особистий вибір людини. Життя людини, яка справляється з цим завданням, дуже позитивно змінюється, і це дуже впливає на подальшу її потрібність.

Наступна причина непотрібності полягає в кар’єризмі. Робота, кар’єра може руйнувати стосунки з людьми за умови неправильних бачень і поглядів. Успіх, розголос і слава – це ціль багатьох людей. І на шляху досягнень цих цілей людина часто втрачає дуже багато моральних якостей. Наслідки передбачувані – втрата поваги, довіри та великого переліку інших чеснот, в яких людина продовжує мати потребу.

Говорячи про кар’єру, доцільно і логічно сказати декілька слів про гроші. Враховуючи також те, що ми живемо в матеріальному світі, гроші є частиною буття. Оскільки наші роздуми про потрібність невід’ємно пов’язані з внутрішнім світом і якостями людини, то зараз, роздумуючи про гроші, людей можна умовно розділити на чотири типи:

1 – це люди бідні зовні і бідні зсередини;

2 – це люди багаті зовні і злиденні духовно;

3 – це люди бідні зовні, але багаті духовно;

4 – це люди багаті зовні і багаті зсередини.

Ми розуміємо, що потрібними і, головне, щасливими від своєї потрібності можуть бути люди третього і четвертого типів. Тому відразу повинні прийняти правду про те, що значущість людини не визначається якістю і кількістю належного їй майна. Визначальним є ставлення до коштів. Якщо гроші – це ціль, то це велика проблема. Така людина не буде мати миру ні в своєму житті, ні у своїх стосунках з іншими людьми. Якщо гроші – це засіб для досягнення правильних цілей і людина вміє правильно ними розпоряджатися, тоді вона буде потрібною і щасливою.

Таким чином, потрібність є потребою людини, яка приносить їй велике задоволення, впевненість і щастя загалом. Але цей очікуваний для кожного результат досягається за умови існування відповідної системи цінностей і пріоритетів. Очевидно, можна наводити чималий ієрархічний перелік людських цінностей, але для початку і продовження дискусії на цю тему висловлю своє переконання щодо перших п’яти.

  1. Бог.
  2. Сім’я.
  3. Вияв турботи і любові до оточуючих нас людей.
  4. Здоров’я.
  5. Праця.

Навіть не фаховість і багатство є потрібністю, бо часто це використовують інші. Це не значить, що цим ресурсом не потрібно користуватися, але ми говоримо про іншу потрібність, яка є в радість тоді, коли маєш любов, мудрість і здоров’я. Тоді ти можеш повноцінно послужити людям. Потрібність визначає щастя людини.

Ми потрібні Богові як діти, державі – як патріоти, ближнім – як брати, рідним – як опора і підтримка.  А  в першу чергу нам потрібний Господь із його батьківською любов’ю і як управитель всього.

Буковинський Адріан Йосипович, кандидат філософських наук.

Авторські права захищені. При копіюванні посилання на автора обов’язкове.

Если статья Вам понравилась и оказалась для вас полезной, то поделитесь ей с другими:

Хочу себе плагин с такими кнопками

Коментарі

Немає коментарів до цього запису.

Залишити коментар

You must be logged in to post a comment.