К содержанию

Потрібність в житті людини. Частина 2.

Коли ми можемо бути потрібні? З одного боку, логічним є твердження, що ми потрібні тоді, коли є здоровими. Бо коли людина хвора, то не може в повноті віддавати так, як коли здорова. У хворобі людина є в потребі. А з другого боку, бути потрібним – це, можливо, більше, ніж бути здоровим. Наприклад, мама 15 років опікується своєю хворою дитиною з діагнозом гідроцефалія, і вона настільки їй потрібна, що мама не уявляє свого життя без хворого сина. Або скільки існує життєвих прикладів опіки всією родиною над роками прикутим до ліжка главою сім’ї? Це вираження своєї нескінченної вдячності за все, що було зроблено ним упродовж життя, коли він був наповнений здоров’ям. Така людина все життя думала про те, що може зробити для того, щоб бути ще більш потрібною для сім’ї, родини, спільноти, Батьківщини. Безумовно, така людина потрібна, і вона, знаючи про свою потрібність, розуміє, на чому вона сформована.

Людина потрібна тоді, коли має любов, а любов – це завжди тепло. Якщо маєш любов, то можеш зігріти інших. Тому що такій людині відомо з життєвого досвіду, що любов є відданою і жертвенною. Така любов є без умов, і вона є справжньою. Коли дружина тобі каже: «Ти мені потрібний завжди, у всьому, скрізь», – то ти знаєш, що тебе люблять і ти потрібний.

Людина також потрібна тоді, коли мудра. Мудрістю можна поділитися через пораду і досвід.

Потрібність є індивідуальною і суспільною. Суспільна потрібність в жодному разі не применшує значення окремо взятої особистості, а навпаки виділяє її. Адже кожен має свої таланти, якими може ділитися з іншими для творення суспільного блага.

Потрібність може бути усвідомлена і неусвідомлена. Людина може бути комусь потрібна, але вона може про це не знати. Наприклад, чимало людей прагне хоча б поспілкуватися з якоюсь визначною особистістю. Одним із джерел неусвідомленої потрібності може бути збіг ідеалів, образів тощо. Або людина може бути мертва і бути потрібна багатьом.

Потрібність визначає потенціал для реалізації людини в якихось взаєминах, незалежно від успішності цих стосунків. Чи то між людьми, чи то з Богом, чи з якимись структурами.

Якщо в нас є певний досвід і знання, то ми можемо служити на більш високому рівні та вчити чогось інших. Активна життєва позиція цьому сприяє. Тому недобре і недоцільно замикатися в собі і на собі, оскільки потрібнішою від такої замкнутості людина нікому не стане. Таким чином, у житті важливими є правильно розставлені пріоритети. Потрібність у взаєминах визначають наш досвід і кваліфікація. Це визначає наше служіння. Чим вищий наш кваліфікаційний рівень, тим більш корисними ми можемо бути, служачи людям, чогось їх навчаючи, ділячись досвідом, і взагалі це можливість брати на себе більшу відповідальність.

Потрібність може відчуватися і поширюватися на декількох рівнях, зокрема на емоційному (наприклад, під час людського спілкування), духовному (розвиток за посередництвом інших людей або потрібність у вірі),  на фізичному (дитина потребує маму і тата) тощо.

Помагає потрібності віра, бо в ній є багато джерел: сімейні цінності,  традиції,  приклади інших людей, доброта, любов в серці тощо.

У потрібності повинен бути досвід. Людина в дитинстві мала потребу в любові батьків, але якщо її не було, то людина практично не має досвіду в потрібності і як результат – часто не має що віддавати, бо не має особистої наповненості. Крім того, відсутність моральних принципів може взагалі унеможливлювати будь-яку корисну дію, наприклад турбуватися про когось. Така людина часто ображена на всіх і звинувачує багатьох, тим самим часто негативно впливаючи на інших. Вона стає іншою, не справжньою. Справжність – це щирість, з якою тебе створив Бог. Справжність без масок, без ярликів, образів. Справжній людині не потрібно думати, якою бути сьогодні, який образ вдягнути на себе? Справді віруюча людина свідома, що Бог не хоче лицемірства, фальші. А без внутрішньої основи, яку формує Бог, і без Бога самого людина неодмінно губиться у цьому світі. Навколо численні приклади діяльності партій, коаліцій, клубів за інтересами тощо. Це не живе постійно і стабільно не працює, часто взагалі перестає існувати, і тоді, коли людина  в таких структурах задіяна і раптом стає непотрібною, то знову починаються пошуки потрібності. З Богом все інакше. Він є в центрі життя людини, її сім’ї, спільноти, яку формують подібні сім’ї, і в ідеалі – в центрі суспільства в цілому. Тоді людині зрозуміла ціль життя і потрібність.

А що заважає потрібності? Найперше – це лінивство. Заважає потрібності неправильна ієрархія цінностей і пріоритетів, а головне – вчинки, які є наслідком викривленого світобачення. Заважають різні виправдання (брак часу, байдужість, змученість після роботи, здоров’я фізичне і моральне, багато людей хворі духом, хибне переконання, що ти сильний і ніхто тобі не потрібний, тощо).

Далі буде …

Буковинський Адріан Йосипович, кандидат філософських наук.

Авторські права захищені. При копіюванні посилання на автора обов’язкове.

Если статья Вам понравилась и оказалась для вас полезной, то поделитесь ей с другими:

Хочу себе плагин с такими кнопками

Коментарі

Немає коментарів до цього запису.

Залишити коментар

You must be logged in to post a comment.